 Пастор
Саган Олег Павлович
Саган Олег
Павлович, народився 1 грудня 1960 року в селі Перепельники Зборівського
району Тернопільської області в сім’ї віруючих батьків.
Коли мені
було 10 років, я з батьками переїхав в місто Тернопіль (батьки побудували
там дім). Разом з батьками з малих літ я ходив на зібрання в дім молитви.
Любив розказувати вірші, був активним серед молоді.
Моя
молодість проходила за часів колишнього Радянського Союзу. Притаманно в
такому віці шукати чогось нового і цікавого. Оскільки життя протікало в
християнському руслі, то хотілося все більше і більше пізнавати
християнство, самого Ісуса Христа і Його вчення, духовне життя в Ньому.
Я розумів,
що ще з самих юних років Бог кличе мене на працю. Незважаючи на те, що я
виховувався в християнській родині, прийшов час у моєму житті, що я
усвідомив, що мені необхідні особисті стосунки з Богом. Він по особливому
відкрився мені. Одного разу, коли я чув проповідь про блудного сина, я
зрозумів, що мені потрібно повернутися до батьківського дому, хоча в той час
я ніколи не відлучався від сім’ї але я побачив що є далеко від Бога. Я щиро
покаявся в своїх гріхах і прийшов до Нього, в Його Батьківські обійми.
Старався всім своїм серцем віддатися Йому. В церкві мені хотілося завжди
приймати саму активну участь. Це були молодіжні гуртки, дослідження Божого
Слова, поїздки, молодіжні служіння. Ще до 18 років я почав проповідувати.
Коли пригадую молодість, то згадую своє досить бурхливе, активне
християнське життя.
Водне
хрещення прийняв у 1981 році, зразу після закінчення служби в Радянській
Армії.
Був
директором недільної школи, керівником молоді в Церкві по вул. Квітова 19, а
також керівником молоді по області. У 1990 році був вибраний на дияконське
служіння у тернопільській церкві ХВЄ по вулиці Квітова, 19.
Бог бачив
моє бажання і мені випала така нагода, щоб навчатися в Канаді в Манітобі
Swan River у коледжі Гарбаренка. Так склалося що саме
в той час, коли оформлялися документи для поїздки в Канаду на навчання, у
Тернополі появився брат Джек Гунька. Його бажанням було відкрити Біблійну
Семінарію у Тернополі. Я поділився з ним своїми планами про майбутнє
навчання у Біблійному коледжі в Канаді. Він мені сказав: „Олег, якщо ти
хочеш Канади, то тобі є нагода поїхати туди. Але якщо ти хочеш навчатися
Біблійної науки, то я радив би тобі здобувати її тут. ”
Розмова з
братом Джеком визначила місце мого майбутнього навчання. Я залишився в
Україні. В ТБС поступив у 1991 і закінчив навчання у 1993 році, будучи вже
на той час служителем церкви, і я радий, що Бог допоміг мені зробити такий
вибір.
Семінарія
допомогла мені вкоренитися в Божому Слові і правильно його розуміти. Я
вдячний Богові що саме через викладачів, певні курси, Біблійні дисципліни я
зміг осягнути "здорову" біблійну науку без різних крайнощів, без певних
збочень в сторону тих чи інших конфесійних спрямувань. Саме найбільше мені
сподобалося що семінарія відкрила Біблійну орієнтацію на життя, на служіння.
Це відкрило
перед мною духовне бачення в напрямку служіння Богові, як бути ефективним
служителем в Церкві Христовій.
Зараз я є
пастором євангельської церкви "Христос для всіх" м.
Чорткова. Мені подобається служити людям. Я
задоволений з того, що Господь повів мене саме цим шляхом. Це що дало мені
навчання в семінарії, я можу застосовувати на практиці в служінні.
Наша церква
проводить активну діяльність. В нас є багато різних служінь. Проводиться
активна євангелізаційна праця серед дітей, в тюрмах, у військовій частині та
в інших місцях.
В подальших
моїх планах є служіння пастором в своїй церкві. Я вірю, що це є моє
покликання.
Активно
заохочую своїх членів церкви (особливо молодих по віку) щоб йшли навчатися в
ТБС, тому що вважаю що Біблійна освіта, особливо на даний час, дуже
потрібна.
Зараз я є членом
опікунської ради Тернопільської Біблійної Семінарії. Підтримую і
благословляю працівників семінарії та керівників для цієї потрібної праці на
ниві Божій. |
